ДИСТАНЦІЙНЕ   НАВЧАННЯ

ПЕДАГОГІЧНИХ   КАДРІВ

 

Виховний вплив природи на гармонійний розвиток дошкільника у працях К.Д.Ушинського

16 декабря 2014 - Лариса Рижньова

Анотація до статті:У  статті  розглянуті  погляди  К.Д.  Ушинського  на  значення  природи  у  вихованні  і навчанні  дітей  дошкільного  віку.  Запропоновані  поради  для  вихователів  дитячих  садків та батьків по використанню природи у роботі з дітьми дошкільного віку.

Ключові слова:К.Д. Ушинський, виховання, навчання, діти дошкільного віку, природа.

ОБЛАСНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«Педагогіка К.Д. Ушинського: історія та сьогодення»

Рижньова Лариса Володимирівна

Виховний вплив природи на гармонійний розвиток дошкільника у працях К.Д.Ушинського

Анотація до статті:У  статті  розглянуті  погляди  К.Д.  Ушинського  на  значення  природи  у  вихованні  і навчанні  дітей  дошкільного  віку.  Запропоновані  поради  для  вихователів  дитячих  садків та батьків по використанню природи у роботі з дітьми дошкільного віку.

Ключові слова:К.Д. Ушинський, виховання, навчання, діти дошкільного віку, природа.

                                                                                                                        

К. Д. Ушинський – засновник оригінальної вітчизняної педагогіки, зокрема дошкільної, яку підняв на високий науковий рівень. Упродовж багатьох років Костянтин Дмитрович досліджував особливості розвитку дітей дошкільного віку, вивчав та узагальнював досвід шкіл для малолітніх дітей і дитячих садків, як вітчизняних, так і зарубіжних.

Ушинський підійшов до розробки теорії педагогіки як широко освічений мислитель, озброєний глибокими науковими знаннями про людину як предмет виховання. Метою виховання він вважав формування гармонійно розвинених людей, а засобом досягнення цієї мети — створення народної системи освіти, яка відповідала б потребам народу, його особливостям і виховувала б духовну, творчу особистість.

Незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, вважав він, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети. Послуговуючись принципом народності у вихованні, Ушинський розробив методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку, ознайомлення їх із природою, організації ігрової діяльності, художнього читання, написав багато літературних творів для дітей.

К.Д. Ушинський справедливо вважав природу важливим чинником виховання дитини та називав  її одним  із  "могутніх  агентів  у  вихованні  людини"[2, 251].. На  його  думку  сучасна  йому педагогіка мало враховувала  виховний  вплив природи. Костянтин Дмитрович  говорив, що  день, проведений  дитиною на природі більш корисний, ніж тижні проведені у закритому приміщенні.

У передмові до "Детского мира" К.Д. Ушинський вказує, що наочне навчання має передувати розумовим вправам  і починатися у самому ранньому віці, ще перш, ніж дитина навчиться читати. Треба навчити дитину не тільки думати, а й споглядати і "спочатку навіть споглядати, ніж думати".

Друга  причина,  по  якій  К.Д.  Ушинський  наголошує  на  використанні  природи  у  дошкільному навчанні: саме на цьому матеріалі, вважає він, найлегше привчити дитину до логічності мислення. "Логіка є не що інше, як відображення в нашому розумі зв'язку предметів і явищ природи"[1, 187].

К.Д. Ушинський  визначає  і  вимоги  відбору  матеріалу  з  великого  світу  природи,  який  доцільно використовувати  у  дошкільному  навчанні  дітей.  Він  зупиняє  вибір  не  на  "заморських  дивинах",  а  на предметах  і  явищах природи,  які оточують  дитину.  "Я думаю, що не  з  курйозами  та диковинами науки повинно  ...  знайомити дитину, а, навпаки,  – привчати  її  знаходити цікаве  в тому, що повсякчас  і  всюди оточує ...”[3, 169].  

Вважаючи,  що  розум    це  система  добре  організованих  знань,  К.Д. Ушинський  вже  перше ознайомлення дітей з предметами і явищами навколишнього життя здійснює як процес формування системи знань,  ведучи дитину  від близького  і  зрозумілого до більш далекого й  складного для неї матеріалу. Він стверджує, що описувати предмети не звертаючи увагу дитини на зв'язки з іншими предметами – означає стомлювати  і  засмічувати  дитячу  пам'ять.  Знання  повинні  даватися  на  основі  зрозумілої  для  дитини систематики. Ця вимога системності знань при навчанні дітей дошкільного віку представляє велику цінність і у наш час. 

Спостереження за об'єктами природи сприяють розвитку мови дітей. К. Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто люд­ської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка  мислення виникає з правильних і точних спостережень.

У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони.

Нові знання, що їх набувають діти, дають поштовх для розвит­ку пізнавальних інтересів.

Спілкування дітей з живою природою дає змогу успішно вирі­шувати завдання екологічного виховання через засвоєння дітьми доступних їх розумінню залежності у природі, формування цінніс­них орієнтацій, ознайомлення з правилами природокористування.

Не можна переоцінити роль спостережень у формуванні любові до рідного краю, як однієї з основ національного дитячого садка, в естетичному вихованні, оскільки саме спостереження закладають його основу — формують естетичні враження. Корисні спостере­ження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбу­ваються на природі.

У першій книзі "Родное слово", яка призначена для читання дітям дошкільного віку, К.Д. Ушинський знайомить  дітей  з  предметами  і  явищами  побуту,  праці,  з  рослинами  і  тваринами,  неживою  природою.

Навіть  початкове  ознайомлення  з  оточуючим  не  проходить  як  опис  ізольованих  предметів  і  явищ.  Він групує предмети, використовуючи для цього різноманітні ознаки. К.Д. Ушинський виходить, насамперед, з досвіду дитини. Ознайомлення  з  тваринами  починається  з  домашніх  тварин    їх  дитина  найчастіше  зустрічає  і спостерігає. Діти  вчаться  розрізняти  диких  і  домашніх  тварин. При  цьому  зазначені  важливі  ознаки,  за якими тварини поділяються на класи. Чотириногі тварини у свою чергу поділяються за способом живлення на травоїдних і м'ясоїдних, а птиці – на домашніх, хижих і співочих. Окремо групуються гади, риби, комахи.

У певному угрупованні постають перед дітьми рослини: трави, квіти  і гриби. В  іншу групу включаються рослини, які люди вирощують і використовують: рослини хлібні і городні, ягоди і плоди. До третьої групи рослин відносяться дерева плодові і кущі.

К.Д. Ушинський звертається  і до світу неживої природи: пропонує познайомити дітей з металами  і камінням – коштовними і простими,  а також із ґрунтами. 

Матеріал  другої  частини  "Родного  слова"  так  само  представлений  в  системі.  У  першому  розділі предмети розташовані за місцем їх знаходження, "все більш розширюються колами; центром кола є дитина". Визначаючи час як підставу для систематизації у другому розділі, К.Д. Ушинський насичує подіями дитячий рік. При цьому він використовує і природу з усіма річними змінами, працю людей, події з дитячого життя тощо. 

Разом  з  тим діти отримують різноманітну  інформацію про використання тих чи  інших речей, про матеріал, з якого вони виготовлені, про способи виготовлення. Цю інформацію доповнює  інформація про погоду, про особливості існування тварин у ту чи іншу пору року, про рослини, працю людей, дитячі забави та інше.

Чільне місце в книзі "Родное слово" відведено казкам і розповідям-мініатюрам про природу. Одні з них написані автором, інші є народними. Мова їх образна і лаконічна.

Безперечно  цінні  думки  К.Д. Ушинського  про  розвиток  дитячої  спостережливості  і  про  способи спостереження. Вважаючи розвиток спостережливості одним  із важливих  завдань дошкільного навчання,

К.Д. Ушинський розумів під спостережливістю здатність бачити предмет у всіх його якостях, властивостях і відносинах.

Необхідно  дотримуватися послідовності  у  постановці  питань:  якого  кольору  предмет?  З  чого  він  зроблений?  Яка  його  величина порівняно з іншими предметами? Скільки ніг? Скільки крил? тощо. Але тут же К.Д. Ушинський попереджає, що спостереження повинно бути живим, зачіпати розум і душу дитини, будити інтерес, а не зводитися до голого випитування, до констатації фактів.

Спостереження  навколишньої  дійсності має  глибокий  вплив  на  забезпечення  всебічного  розвитку дитини.

 К.Д. Ушинський закликав розширювати спілкування дитини з природою, вивчати її на краєзнавчому матеріалі, розуміти красу довкілля, адже „прекрасний ландшафт має такий величезний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога”.

У дошкільному віці гармонійний розвиток у дітей доцільно розглядати насамперед у моральному аспекті, оскільки в основі ставлення людини до світу природи мають лежати гуманні почуття, тобто усвідомлення цінності будь — якого прояву життя, а отже — бажання захистити і зберегти його. Саме моральні почуття мотивують дії людини у природі, сприяють усвідомленню нею сталих норм і правил поведінки.

Таким чином, аналіз педагогічних творів К.Д. Ушинського дозволяє стверджувати, що спостереженню він відводив винятково важливу роль, вважаючи його основним методом ознайомлення дошкільників з природою, який забезпечує розвиток їх пізнавальних психічних процесів і сприяє вихованню естетичних і моральних почуттів.

             Успішність і результативність виховної роботи залежить від дорослого, завдання якого — визначити, чому, як і коли навчати дитину. Міцність, стійкість моральної якості залежать від того, як вона формувалася, який механізм був покладений в основу педагогічного впливу [4].  .

Використані джерела

1. Ушинський К.Д. Вибранные педагогические сочинения. – М., 1968. – С.187.

2. Ушинський К.Д. Собр. Соч. в 11 т. – М.-Л., 1948-1952. – Т.2. – С. 251-253.

3. Ушинський К.Д. Собр. Соч. в 11 т. – М.-Л., 1948-1952. – Т.3. – С.169.

4. Козлова С. А., Куликова Т. Л. Дошкольная педагогика: Учебное пособие для студентов ср. пед. уч. зав. — 3-е изд. — М.: Издат. центр «Академия», 2001. — 416 с.

Added By Plugin From Parameter - 127757

Рейтинг: +1 Голосов: 1 549 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!