ДИСТАНЦІЙНЕ   НАВЧАННЯ

ПЕДАГОГІЧНИХ   КАДРІВ

 

До Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників

Автор
Опубликовано: 160 дней назад (14 ноября 2017)
0
Голосов: 0
Визволення України від німецьких загарбників
Мета: формувати свідоме ставлення до героїзму людей в лиху годину; поглибити знання дітей з історії свого народу; довести, що люди звільняли свою країну від ворогів безкорисливо; виховувати повагу і любов до людей, які ціною свого життя здобули Велику Перемогу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вступна частина
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми і мети заняття
Сьогодні ми поговоримо про дуже важливу подію, яка сталася багато років тому. Про Велику Вітчизняну війну.
Основна частина
1. Вступне слово вчителя:
У жовтні місяці ми відзначаємо річницю визволення України від німецько-фашистських загарбників. На українській землі війна тривала1225 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війну 1941 -1945 років. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.
2. Розповідь про війну
Велика Вітчизняна війна – визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої Світової війни 1939-1945 рр. – почалася після нападу Німеччини. План нападу на Радянський Союз отримав назву «Барбаросса» на честь жорстокого германського імператора Фредеріка Барбаросси, який жив у ХІІ ст., командував лицарським військом і проливав багато людської крові. Назва «Барбаросса» визначає характер війни як жорстокий винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалася, але виконання цього плану було зірване героїчною боротьбою нашого народу.
Це був важкий час для України. Вперше в історії великої війни фашистів зупинив героїчною боротьбою героїчний народ. Голландія капітулювала на шостий день, Бельгія – на 11, Франція протрималась 42 дні, а Київ наші війська боронили 72 дні, 73 героїчні дні боролася Одеса, 250 днів захищався Севастополь.
3. Виступи учнів
1-й учень Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінила. Вистояти і перемогти в такій ситуації могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство.
Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.
2-й учень Наша рідна Херсонщина постраждала не менше, ніж інші регіони України. За свідченням “Книги пам’яті” тільки на Херсонщині з 134 тисяч призваних до армії, 74 тисячі воїнів вважаються загиблими або зниклими безвісти.
Найважчим, героїчним і трагічним був 1941 рік – рік початку
війни. Німим докором нам, сучасникам, є 1586 братських та окремих могил на Херсонщині.
Адже покояться там вічним сном здебільшого невідомі воїни. Дуже
важливо встановити їхімена. А як це зробити, коли за наказом Сталінат№ 138 від 13 березня 1942 року було скасовано солдатські медальйони. А 12 квітня 1942 року у радянській армії відмовилися від поіменного обліку втрат, натомість запровадивши графу “зник
безвісті”.
У численних братських могилах лежать, здебільшого, визволителі, а ті, хто загинув на початку війни, часто не мають і таких поховань. У списках невідновних людських втрат літа-осені 1941 року, складених краєзнавцями, у графі “де похований” найчастіше значиться “не
повернувся з бойового завдання”, “переданий морю”, “пропав”.
Списки воїнів, що загинули у бою, пропали безвісті, померли від ран і хвороб на Херсонщині у 1941-1944 роках складені краєзнавцями В.Гришановим, Л.Єршовою, В.Ткач та ін., вказані місця їх поховань, номери братських могил, адреси живих родичів.
3-й учень Територію Херсонщини від фашистських загарбників визволяли два фронти – 3-й Український під командуванням
Р. Я. Малиновського та 4-й Український під командуванням Ф.І. Толбухіна. Безпосередньо у визвольних боях на території нашого краю брали участь 2-га, 3-тя гвардійські, 5-та ударна, 28-а, 44-та та 51-ша загальновійськові армії, 8-ма, 17-та повітряні армії, а також 2-й гвардійський механізований, 4-й гвардійський Кубанський козачий кавалерійський, 5-й Донський козачий кавалерійський,19-й танковий корпуси та інші частини фронтового підпорядкування.
Визволення Херсонщини проходило в два етапи. З жовтня до листопада 1943 року було визволено Лівобережжя. Правобережжя було визволено під час другого етапу, який тривав з лютого до квітня 1944 року. Перший населений пункт Нижні Сірогози було звільнено 28 жовтня 1943 року. Останній населений пункт Херсонщини – залізничну станцію Чонгар – звільнено 12 квітня 1944 року.
У боях за визволення Херсонщини від фашистських загарбників загинуло, померло від ран та зникло безвісти 47 тисяч бійців Червоної армії. За героїзм та мужність, проявлені при визволенні нашого краю 67 воїнів отримали звання Героїв Радянського Союзу. П’ятеро воїнів повторили подвиг О.Матросова, закривши своїми тілами амбразури дотів і дзотів, – С.І.Кочнєв, Омар Омаров, С.А.Харченко, І.О.Галенко, М.Х.Губайдулін.

Хроніка тимчасової окупації фашистськими загарбниками населених пунктів Херсонської області та звільнення їх частинами Радянської армії
№ Найменування населених пунктів Дата тимчасової окупації Дата визволення
1 Нижні Сірогози, райцентр
16 вересня 1941 р. 28 жовтня 1943 р.
2 Іванівка, райцентр
19 вересня 1941 р 29 жовтня 1943 р.
3 Генічеськ, райцентр
16 вересня 1941 р. 30 жовтня 1943 р.
4 Новотроїцьке, райцентр
12 вересня 1941 р. 31 жовтня 1943 р.
5 Сиваське, село
16 вересня 1941 р. 31 жовтня 1943 р.
6 Червоний Чабан, село Каланчацького району
24 вересня 1941 р. 31 жовтня1943 р.
7 Асканія-Нова, заповідник, Чаплинського району
14 вересня 1941 р. 31 жовтня 1943 р.
8 Чаплинка, райцентр
12 вересня 1941 р. 31 жовтня 1943 р.
9 Горностаївка, райцентр
11 вересня 1941 р 1 листопада 1943 р.
10 Каланчак, райцентр
11 вересня 1941 р. 2 листопада 1943 р.
11 Каховка, райцентр
2 вересня 1941 р. 2 листопада 1943 р.
12 Нова Маячка, село Цюрупинського району
10 вересня 1941 р 2 листопада 1943 р.
13 Скадовськ, райцентр
13 вересня 1941 р. 2 листопада1943 р.
14 Цюрупинськ, райцентр
10 вересня 1941 р. 4 листопада 1943 р.
15 Гола Пристань, райцентр
13 вересня 1941 р. 4 листопада 1943 р.
16 Цюрупинськ, залізнична станція
11 вересня 1941 р. 20 грудня 1943 р.
17 Верхній Рогачик, райцентр
15 вересня 1941 р. 6 лютого 1944 р.
18 Велика Лепетиха, райцентр
16 вересня 1941 р. 8 лютого 1944 р.
19 Михайлівка, село Нововоронцовського району
19 серпня 1941 р. 10 лютого 1944 р.
20 Нововоронцовка, райцентр
18 серпня 1941 р. 27 лютого 1944 р.
21 Високопілля, райцентр
16 серпня 1941 р. 29 лютого 1944 г.
22 Дудчани, село Новоронцовського району
19 серпня 1941 р. 9 березня 1944 р.
23 Берислав, райцентр
26 серпня 1941 р. 11 березня 1944 р.
24 Велика Олександрівка, райцентр
22 серпня 1941 р 12 березня 1944 р.
25 Херсон, місто, обласний центр, залізнична станція, порт
19 серпня 1941 р. 13 березня 1944 р.
26 Білозерка, райцентр
17 серпня 1941 р. 14 березня 1944 р.
27 Щасливцеве, село (Арабатська стрілка)
20 вересня 1941 р. 11 квітня 1944 р.
28 Чонгар, залізнична станція
15 вересня 1941 р. 12 квітня 1944 р.






ІІІ. Заключна частина
Слово вчителя
73 роки відділяє нас від тих днів, коли Україна була звільнена від фашистських загарбників. Та скільки б не пройшло років і десятирічь, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.
Десь там, в історії, гудуть фронти,
Клекоче пеклом знавісніла битва…
Солдаток плач, й скорбота сироти,
І матерів свята молитва.
Десь там, в історії…
Та кров холоне й нині,
В зажурі вічній наші матері…
Я хочу щастя милій Україні,
Я хочу миру на моїй землі!
Валентина Козак «Очі України»
88 просмотров

Читайте также:

Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!